Перший заступник голови Печенізької районної державної адміністрації провів виїзний прийом громадян

12 грудня 2017 перший заступник голови Печенізької районної державної адміністрації Михайло Анатолійович Никитченко провів виїзний... Детальніше

Служба у справах дітей інформує

Цього року  в нашому районі з 4 по  8 грудня, відповідно до Розпорядження Печенізької районної державної адміністрації від 31 жов... Детальніше

Головне меню
Банер
Банер
Банер
https://pp.vk.me/c624017/v624017714/3bd02/fE2g6uxlrSs.jpg
Банер
https://pp.vk.me/c629502/v629502714/17de5/cNx_Cltdxg4.jpg
Районна газета

Печеніги, як назва народу, вперше згадується в Іпатівському літопису в 898 році.

Печеніги, як назва озера на території нинішнього району, вперше згадується в жалуваних грамотах за 1599 і 1616 роки, коли ця місцевість була надана в користування Бєлгородському служивому Маслову "на прокорм", тобто в вигляді оплати за державну службу.

Печеніги, як населений пункт, вперше згадується під 1654 роком. Назва "Печенізьке поле" регулярно згадується в письмових документах першої половини 17 століття.

Найбільш значні події, які відбувались в колишні століття на території Печенізького району

1655 р. - створення військово-адміністративної одиниці-Печенізької сотні Харківського слобідського полку.

1817 р. - створення військового поселення і початок дислокування в Печенігах та окрузі Таганрозького (пізніше перейменовано в Бєлгородський) полку.

1869 р. - створення в Печенігах Новобєлгородської центральної каторжної в'язниці.

червень 1919 р. - створення найбільшого на Харківщині повстанського загону.

1958 р. - початок будівництва Печенізького водосховища.

 

Печенізький район у роки Великої Вітчизняної війни

 

В перші дні війни з Печеніг пішло на фронт близько 100 добровольців. Всього на фронтах війни в Радянській армії воювало майже 6-ть тисяч печенізців, в тому числі, 2 тисячі вихідців з смт. Печеніги.

Німецько-фашистські війська зайняли Печеніги 1 листопада 1941 року. Окупація тривала майже півтора роки.

5-6 лютого 1943 року дивізії 15-го танкового корпусу 3-ї танкової армії генерала П.С. Рибалко з боями підійшли до річки Сіверський Донець.

П'ять діб ішов бій за Печеніги. В ніч з 10 на 11 лютого 1943 року група розвідників 52-ї мотострілкової бригади на чолі з лейтенантом Яковом Любим й саперів 160-ї стрілецької дивізії зробили прохід у мінному полі і ввійшли в Печеніги.

Лейтенант Я. Любий був тяжко поранений, але з бою не вийшов, продовжував командувати розвідниками до приходу підкріплення - групи старшого батальйонного комісара Нестора Кириловича Карапиша, який пізніше загинув у цьому бою. 11 лютого 1943 року Печеніги було звільнено.

Через місяц, 13 березня 1943 року, гітлерівці вдруге зайняли Печеніги.

10 серпня 1943 року війська Радянської армії, розгромивши німецько-фашистське військове угрупування в районі Курської дуги, назавжди звільнили Печеніги від німецько-фашистських загарбників. При цьому відзначилися частини 113-ї стрілецької дивізії, 64-го корпусу, 57-ї армії генерал-лейтенанта М.А. Гагена.

Після війни додому не повернулося 4437 печенізців, з них загинуло у боях - 2651 чол., зникло безвісти - 1786 чол. (з архівних даних).

Всього з полів битв тільки в смт. Печеніги не повернулося близько 500 чоловік - це кожен четвертий печеніжець, який воював на фронтах Великої Вітчизняної війни.

На окупованій території району було розстріляно 150 чоловік, 800 юнаків та дівчат силою відправлено до Німеччини. Під час окупації Печенізького району були повністю спалені с. Комсомольське і с. Октябрьське. Розграбовано й спалено 953 господарства колгоспників, 59 колгоспів, всі адміністративні приміщення, дві МТС, 43 школи, 12 медичних установ. В тому числі, знищено в Печенігах: 512 житлових будинків, лікарню, Будинок культури, 4 школи, ветеринарну лікарню. Народному господарству району завдано матеріальних збитків на суму 442 млн. 41 тис. рублів.

Під час Великої Вітчизняної війни 725 печенізців було нагороджено високими бойовими нагородами.

 

Воїни Печенізького району, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу:

 

- Білоконь Кузьма Филимонович - льотчик -штурмовик, народився в с. Юрченкове;

- Зінченко Никифор Миколайович - артилерист, народився на хуторі Чернецькому;

- Камишев Іван Павлович - кулеметник, народився в с. Артемівка;

- Козаков Олександр Федорович - сапер - розвідник, народився в смт. Печеніги;

- Корнейко Василь Харитонович - командир кулеметного взводу, народився в с. Юрченкове;

- Панченко Григорій Пилипович - генерал-майор, командир 62-ї гвардійської Звенигородсько- Будапештської, Червонознаменної, орденів Богдана Хмельницького і Олександра Суворова, стрілецької дивізії, народився в смт. Печеніги;

- Сухомлин Іван Михайлович - командир танкової роти, народився в с. Василенкове.

 

Уродженці району, які залишили помітний слід в історії:

 

- Семірадський Генріх Іполитович (24.10.1843 р. - 23.08.1902 р.) - всесвітньо відомий художник. Народився в с. Новобєлгород (нині смт. Печеніги).

- Джигурда Ольга Петрівна (07.12.1901 - 10.12.1986) - відома письменниця, заслужений лікар УРСР, член спілки письменників. Народилася у смт. Печеніги.

- Лубенець Борис Андрійович - народний умілець, різьбяр по дереву, заслужений майстер народної творчості УРСР. Народився й жив у селі Артемівка. Його твори виставлялися в багатьох країнах світу.

- Василенко П.П. (нар. 29.06.1937) - поет, прозаік, перекладач, публіцист, критик, історик-краєзнавець. Народився в селі Мартова.

- Даниленко Йосип Абрамович (15.11.1903 р. - 5.01.1980 р.) - відомий вчений-зоотехнік, академік ВАСХНІЛ (з 1966 р.); з 1941 р. - директор науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР (м. Харків). Народився в с. Новий Бурлук.